Киевский музей К.Г.Паустовского


История здания музея

памятник архитектуры



Здание в Киеве по адресу М.Коцюбинского 12Б строилось в начале прошлого века и является памятником истории и отечественной педагогики. В нем размещались второе реальное училище Валькера, а с 1909 г. седьмая мужская гимназия.

Здесь в свое время учились: Александр Архипенко, Иван Кавалеридзе - скульпторы; Владимир Горовиц - пианист; Владимир Симиренко - ученый, Борис Ефимов - карикатурист, Левко Ревуцкий - композитор. В 1905-1907 гг. в этом училище учился и закончил его старший брат писателя Борис Паустовский.

 

Памятник архитектуры занесен в реестр:
911 Флигель (левый), где росполагалась седьмая мужская гимназия и реальное училище. Там работали академики УАН: в 1904 г. Перетц В. М., в 1913 г. Тутковский П. А.; учился пианист Горовиць В. С. в 1902-1909 гг. (Коцюбинського Михайла вул., 12-б Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11).
912 Флигель (правый), где росполагалась корсетная фабрика И.Дютуа в 1902 г. (Коцюбинського Михайла вул., 12-б Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11).
913 Здание, где розмещались учебные заведения Валькера, учился в прогимназии в 1904-10 гг. Симиренко В. Л., будущий ученый в области садоводства; в 1900-х гг. будущие художники Архипенко А. П. и Кавалеридзе И. П. 1899 г. (Коцюбинського Михайла вул., 12 Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 № 10/38-11).

 

С 1950 г. в здании находится специализированнная школа №135. Старинный интерьер помещений сохранен. Недалеко от школы №135 здание бывшей Первой мужской гимназии, музыкальная школа Регаме, частная гимназия Дучинской и многие другие места, связанные с именем К.Г.Паустовского и описанные в его произведениях.

 

 

70.86 КБ

 

ЗНАКОВІ ЮВІЛЕЇ

  

Усе ХІХ століття в Україні відчувався брак середніх, особливо загальноосвітніх закладів. Навіть початкових шкіл, які б давали елементарну грамоту, було не досить – там навчалася лише 1/5 дітей шкільного віку. Вже у ХХ столітті, у 1914/1915 навчальному році в усій Україні працювало лише 577 середніх загальноосвітніх і 88 середніх спеціальних учбових закладів, у яких навчалося всього 198,3 тис. учнів.

Критичний брак середніх загальноосвітніх закладів наприкінці ХІХ століття гостро відчувався також у Києві, що спонукало фахових педагогів до створення приватних гімназій. Такі навчальні заклади не збагачували їхніх власників, хоча сплата там була вищою, ніж у державних через виключне самозабезпечення. І у порівнянні з державними не додавали слави їхнім створювачам: престиж державних був незмінно високим. Але так з’являлися певні можливості реалізувати прогресивні суспільні принципи і творчі педагогічні прагнення.

Готліб Андрійович Валькер, який 1853 року народився і провів дитинство у Бесарабській губернії в родині німця-колоніста, фундаментальну вищу педагогічну освіту одержав у Німеччині в Лейпцігському університеті. Маючи вже 15-річний стаж практичної педагогічної діяльності у Маріуполі та Києві, Готліб Валькер влітку 1896 року оголосив про прийом учнів до власної школи – спочатку до початкових класів (за німецькою традицією – трирічних), потім 4-класної, пізніше 6-класної прогімназії і реального училища, і вже 1903 року – повної 8-класної гімназії, а 1905 року – 7-класного реального училища. Так було реалізовано педагогічну мрію Готліба Андрійовича - вперше у Києві було започатковано спільне функціонування двох різних шкіл – класичної та реальної освіти. Такий досвід, хоча і поодинокий, вже був у світі, а в педагога Г.А.Валькера набув значного успіху: на високому рівні учні здобували гідну освіту і у класичній гімназії (вчений Володимир Симиренко, піаніст Володимир Горовець, композитор Левко Ревуцький, авіатор Олександр Свєшніков), і у реальному училищі (скульптор Олександр Архипенко, старший брат письменника Костянтина Паустовського Борис, майбутній студент інженерного відділення КПІ) та багато інших. Готліб Валькер надав психолого-педагогічне обґрунтування своїй новації: «Поєднання реального училища з гімназією має велике значення тому, що здібності й нахили дітей до класичної чи реальної освіти виявляються найчастіше протягом перших трьох років навчання у гімназії, і тому при поєднанні реального училища з гімназією батькам надається доволі значне полегшення до переводу дітей з класичного до реального відділення».

Навчальний заклад Готліба Андрійовича Валькера орендував відповідне приміщення у відомого київського домовласника Фрідріха Міхельсона спочатку на вулиці Новоєлізавєтинській, пізніше – на Тимофіївській №12 у великому будинку, побудованому 1899 року. У цьому будинку південна частина була житлова, а північна – офісна, у якій і працював навчальний заклад до закінчення будівництва спеціального шкільного приміщення на другому плані тієї ж садиби. 1909 року після смерті Готліба Валькера і Фрідріха Міхельсона вже «Київська 7-а гімназія (К7Г)» і Київське реальне училище №2 стали працювати за адресою – вулиця Тимофіївська №12Б. Звільнене офісне приміщення у будинку №12 зайняла Київська контрольна палата, яка ревізувала витрати бюджетних коштів.

На жаль, за радянської влади Київську гімназію №7 і Київське реальне училище №2 було об’єднано у єдину 49-ту (пізніше 135-ту) трудову школу. Проте, як нам стало відомо нещодавно, психолого-педагогічна ідея Готліба Андрійовича Валькера підтвердилася і у ХХ столітті, коли у побудованому за часів Готліба Валькера шкільному приміщенні по вулиці Тимофіївській №12Б з 1921 року разом із загальноосвітньою трудовою школою понад 10 років плідно працював створений на базі КПІ Торф’яний технікум. Школа, маючи 31 класне приміщення, гостинно допомогла налагодити навчальний процес у технікумі, але гуртожиток для студентів, мабуть, було орендовано у житлових приміщеннях будинку №12.

З 1932 року у Торф’яного технікуму з’явилося власне помешкання в Ірпені Київської області. Далі були роки творчих перетворень і зростання, які завершилися створенням унікального Університету фіскальної служби України, авторитетного навчального закладу, який 2021 року святкуватиме своє 100-річчя. Сподіваємося не лише на взаємні щирі поздоровлення, бо і наша київська школа №135 2021 року святкуватиме почесний 125-річний ювілей, але й на довготривале і плідне творче співробітництво. 



Обновлен 31 мая 2020. Создан 15 ноя 2013



  Комментарии       
Всего 6, последний 2 мес назад
Жанна 31 дек 2013 ответить
Уже успела побывать в этом музее, не смотря на то, что открылся он совсем недавно, заинтересовала история здания, в котором он расположен.
Сергей 04 янв 2014 ответить
Музеи Киева выглядят очень красиво, и этот в том числе. Интересно, что был сохранен старинный интерьер помещений.
kostya.veter 16 янв 2014 ответить
В музее подобрано очень много материала, очень понравилось.
aidmur 15 дек 2014 ответить
Имею некоторые сведения о фирме Дютуа, могу пдарить
   
paustkiev 30 апр 2015 ответить
С радостью примем такой подарок. Информацию разместим на сайте. Связь по электронной почте.
Вячек 11 авг 2020 ответить
Очень прошу на одной странице не размещать тексты на разных языках!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ» Международная газета Быть добру ГИЛМЗ А.С.Пушкина Хореография и танец танцы