Киевский музей К.Г.Паустовского

Украина, Киев
ул. М.Коцюбинского, 12Б
м. Университет
E-Mail
Телефон096-39-22-611
Телефон097-81-06-314
Телефон066-65-22-226
Facebook Facebook
Twitter Twitter
Вконтакте ВКонтакте
Google+ Google+


Предварительная

запись на экскурсию по телефону!



Расписание работы музея:


Пятница 15.00. - 17.00. 


Для групп - время по договоренности








Друзья могут поставить на сайт нашу кнопку или ссылку:


BannerFans.com 



Киевский календарь






Просмотреть увеличенную карту


Info КИЕВ
Info Киев - Информационный портал о жизни Киева

Link from Computer-soft.org

Туризм и Отдых - каталог сайтов фирм и компаний, Киев

- Каталог компаний, фирм и веб-сайтов Украины, Киев.

Киев Форум




Нашли.com - тематический каталог сайтов, поиск





Дорогие друзья


 "Киевского музея К.Г.Паустовского",

приглашаем к участию в творческом фестивале 

"ПОДАРОК ПАУСТОВСКОМУ"




НАШЕМУ МУЗЕЮ ТРИ ГОДА






Роль київських бібліотек у гуманітарному вихованні вітчизняної інтелігенції на початку ХХ століття


Альона Нерід, волонтер «Київського музею К. Г. Паустовського»




Створений у 2013 році ентузіастами на громадських засадах «Київський музей К. Г. Паустовського» здійснює науково-пошукову роботу, просвітницьку діяльність для школярів та всіх, хто цікавиться творчістю письменника, співпрацює з бібліотеками м. Києва та іншими музеями К. Г. Паустовського, пропонує читачам журналу до 125-річчя від дня народження К. Г. Паустовського результати пошукової роботи та інформацію про діяльність музею.

 

В інтелігентному Києві завжди поважали й полюбляли книги, читання, бібліотеки. Протягом століть шляхетна читацька традиція набула вирішального значення у вихованні та формуванні інтелектуальної особистості юного киянина у київських гімназіях, зокрема, у найстаріший (1811–1919 рр.) і найкращій з них – Першій київській, з 1911 р. – Імператорській Олександрівській. Її багаторічний директор О. Ф. Андріяшев (1863–1891 рр.), призначений особисто відомим хірургом і педагогом М. І. Пироговим, був одним із організаторів київської міської публічної бібліотеки [1, c. 138].

Перша київська гімназія славилася своїми бібліотеками. Окрім загальної, були ще й предметні: історична, географічна тощо [2, c. 47]. 1906 року завідуючим фундаментальною бібліотекою гімназії став Володимир Тадейович Субоч, вчитель давніх мов і вихователь пансіону, який протягом 1906–1912 рр. викладав латину і був класним наставником (керівником) у класі, де вчився майбутній всесвітньо відомий письменник Костянтин Георгійович Паустовський. В. Т. Субоч багато сил і вмінь поклав задля осучаснення й оптимізації гімназійної бібліотеки: ретельно перевірив усе бібліотечне майно, розмістив його за новою схемою у книжкових шафах, склав рухомий (картковий) та алфавітний каталоги. До 100-річчя гімназії (1911 р.) В. Т. Субоч підготував і видав відкоректований систематичний каталог бібліотеки гімназії [3, c. 52].

Гімназисти, як особистості, формувалися в атмосфері безмежної поваги до високої літератури, до книги та читання. Їх виховували гуманістами, і нерідко вони, закінчуючи гімназію, обирали головною стежиною життя гуманітарну. Цю гімназію закінчили видатний письменник і драматург Михайло Булгаков; відомий український поет і літературознавець Микола Зеров; комедіограф Борис Ромашов, чиєю сатиричною п'єсою «Кінець Криворильська» 1926 року розпочав свою творчість улюблений киянами театр ім. Лесі Українки; поет Микола Ушаков, який переклав російською мовою багато творів Івана Франка, Лесі Українки і весь «Кобзар» Тараса Шевченка; гідний фахівець бібліотечної справи Євген Марковський та багато інших достойників. Випускник Київської першої гімназії 1912 року Костянтин Паустовський у повісті «Давні роки» запитував: «Чи було випадковістю, що ця гімназія за короткий час виховала стільки людей, причетних до літератури і мистецтва?». І сам відповідав: «Це не було, звичайно, випадковістю… Ми забуваємо про вчителів, котрі прищеплювали нам любов до культури, про чудові київські театри, про загальне наше захоплення філософією й поезією… Ми забуваємо про славетну бібліотеку Ідзиківського на Хрещатику…» [4, с. 176-177].  

Захоплюючись літературою, київські гімназисти початку ХХ століття читали багато, не обмежуючись лише гімназійною бібліотекою, книжками з домашніх зібрань чи недорогими виданнями «Універсальної бібліотеки» - унікального масового видання, започаткованого Володимиром Антиком 1906 року: за доступні 10 копійок юнаки могли придбати популярні твори Мопассана, Ібсена, Гамсуна, Матерлінка тощо. К. Г. Паустовський неодноразово згадував у своїх творах про «відому бібліотеку Ідзиківського на Хрещатику» (вул. Хрещатик, № 22, 100 тисяч книжкових томів), де брав для читання собі поезію, а бабусі – романи Болеслава Пруса і Шпільгагена. Там він зустрічав своїх однокласників, найчастіше, друга-поляка Тадеуша Фіцовського, який на той час захоплювався творами Ібсена. Для життя цих юнаків книжки були так само необхідні, як їжа. «Я тоді жив уже зовсім один і заробляв дешевими уроками, – згадував К. Г. Паустовський – Грошей мені вистачало на їжу і на бібліотеку…» [4, с. 181]. А Тадеуш Фіцовський свою безмежну любов до книги передав своєму синові, який став гордістю польської літератури – поетом, перекладачем, науковцем Єжі Фіцовським, що сприяв створенню в Україні в Дрогобичі музею письменника і художника Бруно Шульца.












Экскурсии по Киеву Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ» Международная газета Быть добру ГИЛМЗ А.С.Пушкина Хореография и танец Концерты авторской песни и спектакли в Киеве